На злобу дня

На вирішення більшості потреб для якісного функціонування міського пасажирського транспорту потрібні кошти. І не малі. Саме тому по 2.50 грн возити пасажирів перевізники вже не бажають, бо ця ціна, на їхню думку, «морально застаріла». Інфляція та дороге пальне вартість проїзду зробили не рентабельною. А перевізники, як вони самі ж стверджують, хочуть і транспорт в нормальному стані утримувати і людям зарплату платити… 

Воно то так звичайно, але тут є одне «але». Коли і долар був по 8 – 16 грн і ціна проїзду по 1.75-2.50 грн якось не дуже помічалося, щоб наші шановні перевізники намагалися догодити пасажирам. Адже ж є такі речі, на які зовсім не потрібно додаткових коштів. Потрібні лише елементарна повага до клієнтів і контроль за найнятими працівниками з боку роботодавця.

Що заважає пасажирському транспорту хоча б приблизно дотримуватися встановленого графіку? 

Що заважає у транспорті оголошувати зупинки?

Що заважає водію під час руху не розмовляти по телефону і не перераховувати постійно касу, наражаючи пасажирів на небезпеку?

Що заважає водію тримати своє робоче місце у чистоті і не перетворювати його на циркову розцяцьковану кибітку? 

Що заважає водіям з’являтися на роботу поголеними і у чистому випрасуваному одязі (я  вже просто мовчу про краватки і костюми)?

Шановні перевізники, ви й насправді так думаєте, що підвищивши вартість проїзду, ви заразом поліпшите і культуру обслуговування своїх клієнтів?